Отказ от договора

ГОЛОВАТЕНКО ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА.

ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ

Магістр права, Кандидат юридичних наук

 

Відмова від правочину як прояв розвитку приватних правовідносин на сучасному етапі розвитку суспільства.

 

Актуальність теми обумовлена розвитком ринкових відносин, розвитком приватного права та визнання діючим законодавством принципу свободи договору.

Розвиток суспільства та законодавства в нових економічних умовах вплинув на появу істотних новел в діючому законодавстві.

Дивлячись на ситуацію, що склалась, в тому числі і що до законодавчого органу країни, не реально очікувати на зміни у ЦК найближчим часом, тому окремі новели діючого законодавства потребують більш детального розгляду та опрацювання.

Норма встановлена у ст. 525 «Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом» — є однією із найістотніших новел ЦК України.

Ст. 162 ЦК УРСР допускала односторонню відмову від зобов’язань тільки у випадках передбачених законом.

На відміну від неї ст. 525 ЦК України дає можливість сторонам договору встановити у договорі можливість односторонньої відмови від зобов’язання або зміни його.

Але не вважаючи на позитивність даної новели у зв’язку з її появою постає багато питань, не тільки теоретичних а й практичних.

Наприклад у загальних положеннях ЦК про зобов’язання не визначені конкретні підстави односторонньої відмови від зобов’язань.

Натомість такі підстави частково визначаються в нормах, що регулюють окремі види договірних зобов’язань(ст. ст. 665,849 ЦК).

Практичне значення має також поділ відмови від договірного зобов’язання на взаємоузгоджене та одностороннє, у зв’язку з передбаченими  законодавством різними правовими наслідками цих відмов.

Не має чіткої думки та визначення чи є «одностороння відмова від зобов’язання» та «розірвання договору» різними правовими категоріями, чи такими, що є взаємопов’язаними та характеризуючими одне правове явище.

Навіть при взаємоузгодженій відмові від зобов’язання, такої відмови з боку обох сторін у де — яких випадках недостатньо. Так наприклад договір купівлі-продажу може бути припинений шляхом укладення сторонами угоди про розірвання у формі передбачений законом, так як без виконання цієї норми договір буде зберігати чинністю.

Складнішим є питання про односторонню відмову від зобов’язання.

Законодавець не визначив навіть форми відмови у якій вона має вичинятися.

Аналізуючи норми ЦК України важко пояснити, чому в одній ситуації стороні надається право на відмову від договору а в іншій право на розірвання договору. При цьому в ЦК міститься значно більше норм, які передбачають право сторін на відмову від договору ніж на його розірвання.

Виходячи з неповного переліку проблем, що виникли у з появою у законодавстві новели, закріпленою нормою ст. 525 ЦК України, постає необхідність визначитись також з підставами для надання сторонам права на розірвання договору або відмову від договору.

          В одних випадках законодавець надає стороні право на розірвання договору у зв’язку з його порушенням іншою стороною (ст. ст. 726, 727, 740, 776, 849), в інших випадках – право на відмову від договору, не пов’язану з порушенням договору другою стороною (ст. ст. 739, 849, 939).

При цьому законодавець не визначив порядок вираження однією стороною односторонньої відмови від договірного правочину.

Практично не висвітлена законодавцем процедура відмови від договору виходячи з поділу договорів на реальні та консесуальні. Що має дуже важливе практичне значення

Необхідність чіткого правового регулювання розірвання договору за ініціативи однієї сторони пояснюється і тим, що дуже часто навколо односторонньої відмови від зобов’язання стоїть складна конфліктна ситуація, яка потребує чіткого законодавчого вирішення.

В сучасній юридичній науці практично ще не було проведено досліджень присвячених проблемам, що виникають  при відмові від договору.

Новий Цивільний кодекс України значно розширив права сторін при укладення договору (ст. 6 ЦК), а саме в частині воєвиявлення що до умов укладеного договору, порядку його виконання та умов його розірвання, які сторони можуть передбачити в договорі, навіть якщо інше встановлено законом.

Виходячи з цього є чітка необхідність проведення дослідження з питань, що виникають у разі відмови від договору, умовами якого передбачено порядок та наслідки його розірвання відмінні від норми, що встановлена законодавством для такого виду договорів. 

 

 

нотариусграфик работы

Пн-Пт 9:00-18:00
Сб 9:00-15:00
Вс Выходной
карта проезда
форма связи
×
Форма связи



×
Карта проезда

×